23 лютого – нагода згадати про геноцид народів Криму та Чечено-Інгушетії, адже це дата загибелі одного із лідерів кримсько-татарського народу, Номана Челенбіджихана. До дня спротиву окупації Криму та міста Севастополя у Дніпрі, в бібліотеці української діаспори імені сенатора Джона Маккейна організували тематичний круглий стіл за участі істориків і представників діаспори.
1944 року, через нібито масове співробітництво з окупантами, антирадянську діяльність і бандитизм, із Чечено-Інгушської АРСР депортували близько 650 чеченців та інгушів. Під час виселення загинув кожен четвертий з обох народів, а це приблизно 150 тисяч людей.
Через незручне розташування деяких поселень, людей не могли депортувати. Але і залишати їх там влада СРСР не мала наміру.
Рамазан Курбанов, представник мусульманської релігійної громади міста Дніпра: “К сожалению, это надо только представить: в горах чеченский народ, у которого ни связи, ничего нету. Сыновей своих, мужей отправили на фронт, собирали продукты для войны. И вдруг приходят войска. Они их никогда не видели, по-русски не понимали о чем говорят им. Загоняли в машины, а там, где нельзя было подняться в горы, просто расстреливали”.
Слідом за чеченцями та інгушами примусово переселяти почали й кримських татар. Лише у 1989-му вони почали масово повертатися на батьківщину. Але у березні 2014 Крим був окупований, і сьогодні, каже Рамазан Курбанов, його народ не відчуває себе в безпеці.
Рамазан Курбанов, представник мусульманської релігійної громади міста Дніпра: “Вы видите только ту часть, которая картинками показывается. А что там делается х- вы не представляете. Народ вечером закрывает двери и не знает до утра, смогут ли с родными увидеться, доживут ли до утра. Повторяется 37 год. Приходит любой, без каких-либо постановлений, и забирает потому, что просто надо забирать”.
23 лютого — день загибелі Номана Челебіджихана, який був першим головою уряду Кримської народної республіки. Це одна з пам’ятних дат, які дають привід повертатися до обговорення питань геноциду кримськотатарського та інших народів.
Авторка – Анна Радківська
Камераь – Олександр Височин
