“Кривавий кобзар” — імпровізаційна вистава, яка створювалась у процесі репетицій. ЇЇ автор та режисер – його звутьТарас Шевченко – надихнувся маловідомими творами великого Кобзаря та вирішив перенести їх у сучасний світ. Прем’єрний показ частини спектаклю відбувся на сцені театру Віримо 9 березня, у день народження класика. Учасники дійства зазначають: арт-проєкт покликаний розкрити глядачеві нові грані особистості великого поета. Як створювалася вистава і чим вона є для її авторів — далі у сюжеті.
Півроку літературних пошуків і ось воно: нове бачення творчості українського класика. Прем’єрний показ частини вистави “Кривавий кобзар” відбувся на сцені театру Віримо 9 березня, в день народження класика української літератури. Автор та режисер арт-проєкту – Тарас Шевченко каже: маловідомі твори його великого тезки актуальні і для сучасних жанрів.
Тарас Шевченко — режисер, актор, автор вистави: “Работали над разными его произведениями, которые в школе, например, вообще не проходят. А оказалось, что там есть очень много вообще интересных с точки зрения сюжета и с точки зрения хорора, поскольку мы этот жанр выбрали и выбрали его не случайно, не просто так, а почувствовали, что в его произведениях это все заложено. Это есть. Об этом, если сказать сегодняшним языком, он писал, в таком жанре писал”.
Втім, сама вистава не є лише повторенням творів Шевченка. У ній Кобзар та його герої стикаються із сьогоденням. А іноді і навпаки.
Тарас Шевченко — режисер, актор, автор вистави: “Возникла идея дописать свою историю, свой текст и персонажей, которые бы столкнулись с самим Тарасом Григорьевичем. Естественно, это современные люди, такие как мы с вами, сегодняшние”.
На разі вистава “Кривавий кобзар” ще допрацьовується – її наповнюють новими змістами. Автор постановки упевнений: справжнє театральне дійство – це не повторення тексту готового сценарію і саме життя може вносити у нього і свої зміни, і додавати нових героїв.
Тарас Шевченко — режисер, актор, автор вистави: “В хорошем театре, в современном театре, как и в жизни, много подтекстов, вторых планов, иногда третих планов, образов. Что-то скрыто за текстом. То есть когда текст – это только верхушка айсберга и верхний слой истории”.
Авторка – Олена Пічуріна
Камера – Руслан Герасименко
