20 лютого – річниця розстрілу мирних протестувальників на Майдані. Вісім років тому в ці перші криваві дні 106 майданівців віддали свої життя за нашу свободу та гідність. Вони увійшли в історію, як Небесна Сотня.
Один із перших загиблих – 20-річний Сергій Нігоян з села Березноватівка на Дніпропетровщині. Дізнавшись про побиття студентів на Майдані, він поїхав до Києва.
Про нашого відважного земляка – Героя Майдану розповідає 9 канал.
На Майдані Сергія всі добре знали, адже він постійно чергував коло Лядської брами. Казав, що захищати Україну – це його обов’язок в першу чергу перед своєю совістю:
-Я не зміг спокійно відреагувати на те, що «Беркут» побив студентів – таких самих громадян, як я. Я готовий стояти тут до останнього, хоч через кров, а дійти до нашої перемоги. Я народився на Україні і буду захищати свою Батьківщину.
Родина Нігоян переїхала до нашої області з Вірменії у 1992 році. Вони тікали від війни у Нагірному Карабасі.
Сергій народився вже тут, у 93-му. Хлопець ріс дуже доброзичливим, потяг до патріотизму був у нього ще з дитинства: він добре розмовляв українською, любив українські вірші, вишиванку.
Одного разу Сергій прямо на Майдані прочитав уривок із поеми «Кавказ» Тараса Шевченка.
-З дитинства вражало у Сергієві те, що він був завжди надто чесною, відкритою людиною. Він вільно володів мовою, і у нього було нетерпіння до односельчан, які розмовляли російською, – розповіла вчителька історії Березноватівської середньої школи Ольга Борейко.
Загинув 20-річний патріот 22 січня від поранення, яке отримав під час подій на вулиці Грушевського.
Про смерть єдиного сина родина Нігоян дізналася із новин. Тоді телевізор із прямою трансляцією з Майдану сім’я дивилася цілодобово.
-Телевізор в нас був включений постійно, – розповідає батько Сергія Гагік Нігоян. – Раптом ми почули, що є дві жертви, серед них – один вірменин. Ми одразу здогадалися, що це наш син. А потім об’явили прізвища…
Поховали Героя у рідному селі. Зараз батьки Сергія живуть самі, займаються господарством. Спочатку про них добре дбали, держава виплачувала допомогу, приїздили небайдужі люди. Зараз уваги вже менше. А останній час допомоги від влади зовсім немає.
Слідство у справі Нігояна досі не завершили, вбивцю так і не знайшли.
Сергія Нігояна посмертно визнали Героєм України. На його честь в рідному селі відкрили музей, де зберігаються його портрети та особисті речі з Майдану.
У Дніпрі перейменували на його честь проспект Калініна, який став проспектом Сергія Нігояна. А в сквері Небесної Сотні у Києві створено фреску з портретом нашого Героя.
Юлія Олександрова
