Півроку тому під час тривоги молоді люди були на заправці. Там вирішили і перечекати. Але у той самий час у заправку влучила ракета. Від уламків Олексій та Анастасія отримали травми та опинилися на візках.
-Розворотило бензобак, почав виливатися бензин. Все почало рватися. Я зрозумів, що зараз десь вогонь потрапить і може спалахнути. Я виліз з машини сам, Анастасію на себе якомога закинув і скільки було сил відповз, – згадує Олексій Калінін.
У той момент стало зрозуміло, що ноги перестали слухатися. Але потрібно було рятуватися будь-якою ціною. Автівка була пошкоджена уламками та могла вибухнути у будь-який момент.
-Я бачила, як горіла машина моїх друзів, як горів мій друг, хлопець на автомийці. Я бачила все це. Я також бачила, як люди осторонь стояли і знімали на камеру. І це було найскладніше. І чоловік кричить: «Ти тільки трохи протримайся, я вже викликав швидку. Нас незабаром врятують. Ти тільки тримайся». І зараз ці слова в голові – «ти тільки тримайся» – стимулюють мене до того, що я маю триматися, – поділилася Анастасія Дзюба.
Після лікування та довгої реабілітації молодим людям довелося вчитися жити заново. За їх словами – це найтяжче. Анастасія каже, що спочатку сподівалася, що вони встануть на ноги. А потім: повне розчарування, небажання жити і панічний страх звуку сирен.
– Найважчий момент – те, що я не ходжу. Тому що до трагедії ми вели активний спосіб життя: їздили за місто, на пляж, нас вдома практично не було, – ділиться Анастасія.
Подружжя намагається залишати у своєму житті якомога більше активностей: здійснюючи прогулянки, займаючись фізіотерапією, відвідуючи різні курси.
В них ще не закінчився період реабілітації.
Однак вони бажають жити самостійно, не вдаючись до допомоги інших людей для пересування на вулиці. Для цього їм потрібні спеціальні візки.
Олексій говорить:
-Коли ми були на реабілітації, нам давали візки активного типу і ми каталися. Там зовсім по-іншому. Тобто ти можеш сидіти там 10-12 годин,з 8 ранку до 8 вечора спокійно.
Зараз для того, аби вибратися на вулицю, подружжю треба подолати різні перешкоди та потрібна допомога двох дорослих.
Семирічний син Богдан також намагається бути корисним. Щодня доводиться просити друзів, аби вони допомогли спуститися у двір. І потім треба повернутися до квартири, для чого потрібно докладати ще більше зусиль.
Усі небайдужі люди можуть допомогти подружжю придбати спеціальні візки, аби бути більш мобільними.
Реквізити для допомоги:
4441 1144 1937 4374 monobank
Отримувач: Калітін Олексій Олексійович
Аліна Діденко