Дніпровський історик та волонтер Юрій Фанигін під час однієї з поїздок до Херсону познайомився з місцевою мешканкою Тетяною. Вона розповіла йому про примірники газет, які зберігала у своєму підвалі.
-Вони були набуті її чоловіком на центральному ринку Херсону під час окупації. На ринку вони побачили хлопця, який ніс велику купу газет. Зупинили його та і відібрали всі ці пропагандистські газети, щоб той не роздав їх, – ділиться Юрій Фанигін.
Рашиські газети, які розповсюджувалися під час окупації Херсона, місцеве населення зберігало для розпалу печі. Історик же побачив їх як цінні артефакти. Він прочитав газети і зрозумів, що вони мають зберігатися в українських музеях.
-Не дивлячись на те, що це не наша українська історія, з іншого боку, це історія рашиської окупації. Це теж треба відображати в музеях, досліджувати. І саме в музеях це можуть зробити об’єктивно, поруч з іншими предметами, експонатами показати людям, – говорить Юрій.
Історик передав примірники ворожої пропаганди до музею в Києві та двох музеїв у Дніпрі. Три примірники газети зараз зберігаються в «Музеї спротиву Голодомору».
-Це теж дуже цікаво. Цікаво як окупанти нас бачать, які наративи вони доносять. Ті люди, які захочуть їх подивитися, можуть прийти в наш музей і порівняти факти з брехнею. Вони абсолютно не відповідали дійсності, – говорить начальник експозиційно-виставкового та видавничого відділу КЗ «Музей спротиву голодомору» Валентин Рибалка.
Валентин Рибалка також зазначає, що можна знайти багато спільного, порівнюючи російську та німецьку пропаганду під час Другої світової війни.
-Брехати, брехати, брехати – тоді люди це сприймуть. Приблизно так само працюють і російські пропагандисти, – говорить Валентин.
Експерти сходяться на думці, що для протидії пропаганді необхідно знати, що це таке, і розуміти, як вона працює.
-Мені здається, що світ стоїть перед необхідністю централізовано учити людей протистояти тоталітарній пропаганді. Та й будь-якій пропаганді. Людина повинна мислити критично, морально і індивідуально. Вона повинна робити власний вибір, а не такий, який за нього робить держава, чи якійсь колектив, – наголошує професор Українського державного університету науки та технологій Микола Слободянюк.
Російська пропаганда залишається потужною загрозою для українського населення. Але фахівці вважають, що приклад херсонців може навчити нас, як їй протистояти. Адже більшість мешканців окупованої Херсонщини не повірили терористичному наративу і змогли перемогти рашиську окупацію.
Аліна Діденко
