У прифронтовому селі Отрішки на Дніпропетровщині з кінця грудня триває примусова евакуація населення.
Після атак дронами-камікадзе по житлових будинках мешканці почали залишати домівки, розповідають місцеві. Від села до лінії фронту — близько 18 кілометрів.
Місцева жителька Лариса переїхала до села понад 11 років тому, щоб доглядати за матір’ю, і згодом залишилася тут жити. За її словами, після смерті матері влітку цього року, в селі стало тихіше, вибухи нині чути рідше, ніж раніше.
Внаслідок атак у населеному пункті пошкоджені житлові будинки. Під час одного з ударів поранення зазнала жінка, після чого ця родина виїхала. Зараз, каже Лариса, у селі залишилося лише семеро людей. За продуктами їздять у сусідні села. Мобільний зв’язок іноді зникає, проте загалом працює стабільно.
Електропостачання в Отрішках поки що є, хоча світло періодично вимикають на добу або дві. Банкомат у Чаплиному не працює, тому пенсію та готівку доводиться знімати у Васильківці. Життя в селі, зазначає жінка, стає дедалі складнішим, і місцеві постійно зважують, чи варто залишатися далі.
У селі оголосили примусову евакуацію населення. Мешканців попередили про можливе припинення медичних послуг та відключення електроенергії. До лікарень дістатися складно — раніше люди їздили в Покровку, але нині це майже неможливо. У разі загострення ситуації жителі розглядають варіант виїзду до Дніпра.
Ярина проживає в Отрішках кілька років, до цього мешкала в Чаплиному. Вона працювала завідувачкою сільського клубу, поки заклад фактично не припинив роботу. Газу в селі ніколи не було, а електропостачання часто зникає через сильні вітри та обриви ліній, адже навколо — відкриті поля.
Попри примусову евакуацію, в Отрішках досі залишаються люди, яким немає куди їхати. Особливо складно переживати зиму в умовах постійної небезпеки та відсутності стабільних умов. Водночас мешканці кажуть, що не втрачають надії та прагнуть дожити до весни, аби врятувати домашніх і покинутих тварин, про яких дбають.
Єлизавета Сірченко
