Сьогодні до 8 березня можна ставитись по-різному, та так уже склалося, що раніше цей день не лише святкували, а ще й вулиці його іменем називали. Ми вирішили продовжити розповідь про календарні топоніми Дніпропетровська і цього разу говоритимемо про найвеснянішу вулицю міста — вулицю 8 березня. Їх у місті три і ще один — провулок. Та ми обрали ту, що вважається найстарішою і навіть градотворчою.
Коли ми підготували сюжет про вулицю Лютневу, виявилося, що тема календарних топонімів є дуже цікавою для городян. Тож ми вирішили її продовжити і сьогодні розповімо вам про одну з найвесняніших вулиць Дніпропетровська.
Дворцова, Троцького і навіть Морська — це все про неї. Зараз вулиця носить ім’я 8 березня і налічує близько 20 будинків, та колись із неї починалося місто!
“Она была создана одной из первых. По первому генеральному плану города, по которому застраивался город 1792 года, она называлась Окружная улица. Она должна была быть примерно похожа на современную улицу Дзержинского: такие панорамы на Днепр, большие крупные дома, но она не сформировалась в таком виде”, – говорить Максим Кавун, заввідділом Дніпропетровського національного історичного музею, кандидат історичних наук.
План пішов у непам’ять разом зі смертю Потьомкіна, вулицю ж почали забудовувати лише на початку 19 століття уже з ім’ям Дворцова. На ній у великих маєтках жили дворяни і землевласники. Та і тут втрутився час.
“В советское время название, естественно, не подошло новой власти. Борьба с дворянами, купцами, мещанами выразилась и в исчезновении топонимов. И вот в 1923-м году улица была переименована в улицу Троцкого. Об этом очень мало людей знают”, – каже Максим Кавун.
Після попадання Троцького у немилість керівництва, вулицю назвали Морською. І лише у грудні 1956-го вона отримала теперішню назву. Час ім’я вулиці зачепив, та кілька будинків все ж помилував.
“Сегодня на улице 8 марта сохранились еще несколько особняков начала 20 века. Они не имеют какой-либо выдающейся архитектурной ценности, они нам просто демонстрируют типичную архитектуру, стили.. архитектуры города 20 века”, – пояснює історик.
Один з таких — на вулиці 8 березня, 19. Колись це була приватна садиба, після тут розташовувався навчальний заклад — учительський інститут. А у радянські часи його розділили на окремі житлові кімнати. Під час війни, кажуть старожили, у двір будинку тричі влучали бомби, та він уцілів.
“Интересно это здание тем, что у него полностью сохранились завершения фасада — башни. Обычно после ВОВ в результате бомбежки они, эти завершения, пострадали и в центральной части эти здания не восстанавливали — они имеют плоские завершения. А здесь мы видим такую фигурную крышу, которая больше напоминает силуэт современного города”, -розповідає Максим Кавун.
У будинку ж поруч зберігся оригінальний балкон та елементи кування — усе з 19 століття. Яке воно, життя на вулиці, де вічне свято, ми спиталися у тамтешніх мешканців. Точніше — мешканок. А щоб свято не закінчувалося ніколи — дарували квіти. Тож яка вона, їхня вулиця?
“Мама не хотела ни на что менять, когда все уехали в Москву, ничего не хотела менять, потому что это для нее всё. Эта улица для нее было всё. Зелёная, тихая. Двор у нас был здесь”, – пригадує Маргарита Олександрівна — мешканка вулиці 8 березня від дитинства.
“Никто даже не верит, что улица такая есть. Всем говорю: «8 марта». А может, говорит, и 23 февраля улица есть? Очень нравится. Позитив. Честно”, – сміється Любов — мешканка вулиці 8 березня.
“Мне нравится здесь район. Очень нравится эта улица. Мне всегда хотелось здесь жить, с самого детства. И ощущения приятные. Приятно еще, что номер дома 8. Получается, 8 марта, дом 8”, – радіє Марія — мешканка вулиці 8 березня.
Тож нехай свято буде і у вас. Якщо не на вашій вулиці, то хоча б у душі. Любіть вулиці, на яких живете!
Автор – Дар`я Коляда
Камера – Андрій Лисенко
[uppod video=https://9-channel.com/wp-content/uploads/video/2013/04/03__06_Dasha_8_marta.mp4 poster=https://9-channel.com/wp-content/uploads/2013/04/03__06_Dasha_8_marta.jpg type=site]
