Палац культури Ілліча у Дніпрі пішов з молотка! Черговий аукціон завершився вдало (ВІДЕО)

[uppod video=http://9-channel.com/wp-content/uploads/video/2017/11/23__SYuZh_Kras_DK_Ilqicha.mp4 poster=http://9-channel.com/wp-content/uploads/2017/11/23__SYuZh_Kras_DK_Ilqicha.jpg type=site]

Палац культури Ілліча купили! Лот пішов з аукціону 20 листопада. Нагадаємо, торги через “Прозорро” спробували організувати ще навесні поточного року, але ціна в 11 мільйонів гривень нікого не зацікавила. Аукціон поновили 6 листопада – із меншим фінансовим запитом. І вже за два тижні знайшовся новий хазяїн. Хто викупив багатостраждальну будівлю і яка її подальша доля?

Юлія Бублик, журналістка: “Ранішe – крeмeзний та вeличний, тeпeр – занeдбаний і покинутий. Нeщодавно у дніпровського Палацу Ілліча з’явився шанс на другe життя. Майжe за 8 мільйонів гривeнь будівлю купила київська компанія. То що тут тeпeр будe? А ви як гадаєтe?”

Палац праці, Палац культури металістів, Український дім і нарешті Палац Ілліча. З часів проектування, а саме з 1925 року, ця велична будівля часто змінювала назви. Тож тепер, за нових хазяїв, напевно, що буде перейменована у рамках декомунізації. Ми попросили містян пофантазувати щодо майбутньої назви палацу…

Але райдужні перспективи поки далеко: товариство “БЦ-Веста”, яке придбало будівлю, ще не розрахувалось із “Акта-Банком” – колишнім власником палацу. Тож поки територія в 19 тисяч квадратних метрів і далі простоює. Завдяки галасу в соціальних мережах, Міністерство культури почало активний розгляд значущості палацу. Можливо, за півроку йому нададуть статус архітектурної пам’ятки національного значення. Як з’ясувалося, досі ця будівля не мала захисту держави.

Максим Кавун, кандидат історичних наук, експерт з історії міста: “Перший палац культури в місті і найбільший, найцінніший пам’ятник стилю конструктивізм на території міста і області в цілому. Входить до, напевно, п’ятірки найбільших і найцінніших будівель конструктивізму взагалі в Україні”.

Визнання Палацу Ілліча національною пам’яткою унеможливить його знесення, заборонить власнику кардинально змінювати фасади чи інтер’єр. Однак нові хазяї не поспішають руйнувати. Наразі проходять тривалу процедуру переоформлення документів. Паралельно на інтернет-ресурсах вивчають думки городян. Директор “БЦ-Веста” попередньо запевнив: будинок збережуть саме у стилі архітектора Красносельського.

Володимир Матузко, директор компанії, що придбала ПК Ілліча: “Справа в тім, що те, що ми професійно займаємось комерційною нерухомістю на ринку України, це не говорить про те, що там буде обов’язково здавання в оренду офісних приміщень або складських приміщень. Ви розумієте, що це приміщення є особливим. І перетворити його в інше якесь там використання — це просто неможливо. Ми, по-перше, плануємо зберегти його початковий вигляд: як фасаду, так і внутрішніх приміщень. Залучаємо фахівців, які систематизують всю інформацію і нададуть якийсь план. Сподіваємось на підтримку загальну — у тому числі, і представників місцевої влади”.

Якщо новим власникам палацу Ілліча знадобиться консультація щодо відновлення будівлі — дніпровські історики готові допомагати на волонтерських засадах. Кажуть: основні зали палацу не потребують кардинального ремонту — лише реставрації. Поряд із тим, в будівлі можна розмістити сучасні приміщення.

Максим Кавун, кандидат історичних наук, експерт з історії міста: “Мені здається, що кращий формат, можливо, культурно-ділового центру. Можливо, частину віддати під офіси”.

Але при цьому, наголошують краєзнавці, важливо зберегти функціональне призначення палацу: відреставрувати бібліотеки та найбільшу в Дніпрі концертну залу на 1600 місць. Там, кажуть, найкраща акустика серед дніпровських театрів.

Максим Кавун, кандидат історичних наук, експерт з історії міста: “Не хотілося б розташування там якихось торгівельних закладів, типу супермаркетів. Бо це абсолютно не притаманне цьому палацу. Ну, і хотілося б… Там за ним є дуже такий цікавий сквер великий… Він був створений в комплексі з палацом. І хотілося б зберегти всю цю зону в тому вигляді, в якому вона існувала в 20 столітті. Якась забудова біля палацу — неможлива”.

Автор – Юлія Бублик

Камера – Олександр Височин