«Реформи важливіші за дії». Принаймні, у цьому переконані учасники круглого столу з питань збереження нерухомої культурної спадщини. Збереження архітектури не на часі, бо перш за все треба реформувати законодавство. У планах Міністерства культури – встигнути до 2020 року. Але наскільки багато часу має наше місто і його архітектурні залишки – питання відкрите.
Першина Наталія, начальниця Управління культури, національностей і релігій ДніпроОДА: «Це не сьогодні виникло це питання, а проблемами збереження, охорони культурної спадщини ми займаємося вже протягом усіх років незалежності України».
Ось так говорить представниця Дніпро ОДА. Тим часом достатньо вийти на вулицю Січових Стрільців у центрі міста – і бачимо реальну картину. На двадцять сьомому році незалежності України галузь яку називають: «Дуже важливою у нашій сфері діяльності», – вирішили нарешті реформувати.
Першина Наталія, начальниця Управління культури, національностей і релігій ДніпроОДА:«На сьогоднішній день постають питання реформування галузі охорони культурної спадщини, а не питання – чи зберігати, чи не зберігати».
У Дніпропетровській області до державного реєстру нерухомих пам’яток національного значення занесено 23 об’єкти, серед яких тільки дві будівлі, а решта – це кургани, могильники, залишки фортець. Кількість обєктів не змінювалася із 2009 року. Кажуть, проблема у занадто складній і довготривалій бюрократичній системі. Бо доповнювати реєстри по Дніпропетровській області, визнають, є чим.
Першина Наталія, начальниця Управління культури, національностей і релігій ДніпроОДА:«14 тисяч пам’яток у нас на сьогоднішній день є. Вони існують – це зафіксовано усіма нормативними актами законодавчими. Те, що в державному, із цих чотирнадцяти, у нас дві тисячі занесено до державного реєстру».
Міністерство культури озвучує свої дані, які стосуються усієї України. Мовляв, система працює злагоджено, хоч і повільно.
Олександр Єпіфанов, начальник Управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України: «Лише за 16-17 рік до державного реєстру нерухомих об’єктів культурної спадщини було внесено 2329 об’єктів культурної спадщини. З семи тисяч».
У Дніпрі може і вирішили б питання із документами, аби це було кому робити, кажуть фахівці.
Олександр Харлан: «Стан дуже жахливий, оскільки в нас відсутній орган пам’ятко-охорони. Відсутній. Його просто скасовано».
В облдержадмістрації переконують, що такий підрозділ є, проте не у тому вигляді, щоб працювати ефективно.
Першина Наталія, начальниця Управління культури, національностей і релігій ДніпроОДА: «Повинен бути окремий структурний підрозділ, а не підрозділ у складі великого департаменту. Але це рішення за Дніпровською міською радою. Це рішення депутатів і окремо – мера міста».
Зрештою висновок такий, що питаннями збереження культурної спадщини повинна займатися не влада, а перш за все небайдужі.
Олександр Харлан: «Результати для Дніпра будуть залежати від місцевих громад і пам’ятко- охоронних організацій».
З 2019 року Мінкульт тільки планує розпочати серію пілотних проектів, які дадуть змогу швидше та без бюрократичної тяганини виявляти пам’ятки архітектури.
Олександр Єпіфанов, начальник Управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України: “Хто завгодно міг повідомити через інформаційний ресурс про той об’єкт чи інший…”
Є концепції та напрацювання. Проте очевидних результатів – немає. І встановлені терміни так само можуть змінитися. Але, йдучи вулицею помітно, що наше місто розвалиться швидше, ніж запрацюють міністерські проекти.
