Життя після війни є: історія переселенця і бійця батальойну “Айдар” Олександра Голубєва
Олександр Голубєв із родиною близько року в Дніпрі. В Луганську, де мешкали до початку окупації, мали мережу ветеринарних клінік. Від власної справи не лишилося майже нічого. У травні 14-го року, після референдуму, Олександр вступив до лав батальйону “Айдар” – треба було захищати і близьких, і Батьківщину.
Олександр Голубєв — головний лікар ветеринарного центру ДДАЕУ:
“Это желание защитить свою семью и свой коллектив, который состоял из молодежи. Мы брали из университета выпускников, 4-5 курс, и потом они оставались у нас работать. То есть на тот момент – если не я, то кто? Отправить молодежь самостоятельно защищаться?”
Обладнання, що встигли вивезти з клініки до того, як її розграбували, стало в нагоді на передовій. У лікарні міста Щастя, яке звільнив “Айдар”, зламався рентген апарат, а поранені надходили кожного дня.
Олександр Голубєв — головний лікар ветеринарного центру ДДАЕУ:
“Я и минуты не сомневался. Я привез свой рентген аппарат, который проработал там год”.
Після демобілізації Олександр із родиною приїхав до Дніпра. Тут влаштувався лікарем до ветеринарного центру на базі Аграрно-економічного університету. Те саме обладнання привіз до міста — тепер на ньому практикуються студенти. На додаток учаснику АТО виділили години для теоретичних занять. В університеті кажуть: спілкування зі студентами — своєрідна терапія, а роботи у бійця наразі хоч відбавляй.
Наталія Суслова — завкафедрою клінічної діагностики та внутрішніх хвороб тварин ДДАЕУ: “Навчальний процес — це постійна робота – над документацією, над собою, над перспективним планом. Він працює зараз над проведенням конференцій. Це буде і травень, і вересень. Він їх вже позатверджував. Так що все буде добре”.
Сергій Мельничук — позафракційний народний депутат України та засновник батальйону “Айдар”, розповідає: офіційна статистика щодо адаптації бійців АТО у звичайному житті невтішна. Держава особливо не допомагає. Тож історія Голубєва може бути прикладом, а він сам – мотиватором. Його доля доводить: починати життя заново потрібно, незважаючи на прожиті роки та втрачену стабільність.
Сергій Мельничук — народний депутат України, засновник батальйону “Айдар”: “Если многие заглядывают в стакан, подсаживаются на наркотики, есть примеры суицидов, то Александр показал себя стойким, волевым человеком. Нашел свое призвание в ветеринарной медицине. То, что он сделал — это пример для подражания не только для АТОшников, но и для всех людей, которые живут в современном мире”.
Сергій Мельничук додає: їздить Україною та відвідує колишніх побратимів, тож знає про що говорить. Підтримка один одного – найбільш дієвий спосіб у післявоєнній адаптації , бо у держави немає відпрацьованих системних механізмів щодо психологічної та соціальної реабілітації військових.
Автор – Анна Вернігорова
Камера – Тарас Іванов
