http://www.youtube.com/watch?v=75IMSklQkSM&width=655&height=500[/embedyt]
Історія хвороби 16 річного Сергія із Донеччини триває протягом року. Навесні 17-го він потрапив під обстріл та сильно пошкодив ногу. Найбільші уламки витягли тоді ж, але нога не припинила боліти. Коли терпіти стало геть не сила, вирішили знову звернутися до лікарів Дніпропетровської дитячої лікарні. Сім’я не має достатньо коштів на дорогу та проведення операції, тому лікування відбувається у рамках ініціативи «Допомога Схід».
Сергій разом із мамою, пані Любов’ю, минув 5 блокпостів, у дорозі був більше чотирьох годин. Із Красногорівки вони нарешті дісталися дитячої лікарні у Дніпрі.
Борис Кутовий, офіцер відділу громадянсько-воєнного співробітництва командування об’єднаних сил: «Красногоровка, Марьинка – это два близлежащих пункта. Они находятся на линии обстрела в зоне ведения боевых действий».
У квітні минулого року хлопець разом із друзями та мамою пішов за водою. Тим часом почався обстріл і Сергію ранило обидві ноги.
Сергій Биков: «Было это все вечером. Я пошёл до соседки по воду и попал под обстрел».
Мама Сергія каже, що хлопець не послухався та поспішив уперед.
Любов Бикова, мама Сергій: «Начали пули летать взрывные, до ветки прикасается – она взрывается, искры красные летят, хлопок какой-то».
У Мар’їнці хлопцеві надали першу медичну допомогу і ще торік разом із двома іншими дітьми відправили у Дніпро на лікування. Коли Сергій повернувся додому, біль у нозі так і не вщух.
Любов Бикова, мама Сергія: «Он говорит: “Я поеду в техникум”. Я его взяла и повела по врачам. Мы анализ сдали, и там воспалительный процесс был сильный».
Уже дніпровські лікарі діагностували у Сергія доброякісну пухлину у кістці правої ноги. Хлопця оглядають і лікар запевняє:
«Выбрось это из головы, ты будешь со своей ногой, все будет нормально».
Олександр Хитрик, директор Дніпропетровської обласної дитячої лікарні: «Это точно не последствие. Ну, знаете как бывает – одно заболевание, другое. Это не последствие травмы. Остались мелкие осколки, которые не влияют ни на что. Они не воспаляются, не мешают ему жить. Эта причина, она у ребенка и без осколков может возникнуть – фиброзная дисплазия».
Сергію 16, він небагатослівний та серйозний, але мрії у хлопця прості:
Сергій Биков: «Хочется мира больше всего, чтоб никто не страдал и все».
Любов Бикова, мама Сергія: «Война забрала у детей детство. Они повзрослели с войной. Но эта печальная история произошла, но он этого не показывает – он сильный, у него характер такой. И хоть боляче ему, но он улыбается».
Сергій Биков закінчив 9 класів, вступив до коледжу і тепер буде технологом виробництва. А ще після одужання планує знову займатися єдиноборствами.
Автор – Оля Василець
Камера – Максим Бодриченко
