Мультфільм Микити Лиськова з Дніпра потрапив у програму престижного фестивалю у Франції (відео)

“Кохання” — перший український мультфільм-учасник міжнародного фестивалю анімації в Ансі  — Festival International du Film d’Animation d’Annecy

Потрапити у конкурсну програму найбільшого і найстарішого в світі фестивалю анімації в Ансі у Франції — взагалі величезний престиж. Донедавна жоден український мультфільм туди не потрапляв. Стрічка мультиплікатора з Дніпра, Микити Лиськова — “Кохання” — стала першою за всю історію фестивалю.

Знайомтесь, автором цього мультфільма є Микита Лиськов. Зараз він учасник найвпливовішого міжнародного конкурсу короткометражної анімації, що проходить у Франції з 1960-го року. Шлях Микити, як здебільшого і в інших мультиплікаторів, починався не з анімації, а саме з живопису.

Микита Лиськов — художник-мультиплікатор

(“Как бы рисовать мне нравилось, но рисовать картины казалось, что это какой-то прошлый век, что это сейчас уже…куда-то современность ушла уже вперёд, но интернета ещё не было и вот как-то такое было состояние.”)

Коли всесвітня мережа врешті-решт дісталася України, перед Микитою розгорнувся цілий світ анімації з її фестивалями, непересічними авторами та художніми напрямками. Але все це теж здавалося далеким і недосяжним…принаймні до 2004-го року — тоді київський режисер Степан Коваль здобув перемогу на кінофестивалі “Берлінаре” зі своєю стрічкою “Йшов трамвай 9-ий номер”. Для української анімації з часів Незалежності це була наче висадка на Місяць, згадує мультиплікатор.

Микита Лиськов — художник-мультиплікатор

(“Это везде по новостям показывали, он давал интервью. Он говорит, что он закончил Карпенка-Карого, изучал там мультипликацию. Я так думаю — ого, ничего себе, в Украине можно изучать мультипликацию оказывается, это вообще для меня шок был, то-есть я вообще не знал об этом, не слышал.”)

Після цього Микита поїхав у Київ — вступати в університет театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. І вже на першому році навчання — в 2007-му — виходить його перший фільм. Зараз на рахунку Микити — більше 10-ти анімаційних картин. Роботи в нього замовляли навіть музичні колективи — такі як Дельфін і DZ’OB.

Над новим мультфільмом “Кохання” Микита працював у Дніпрі близько року. Триває він 14 хвилин. До його створення автор долучив місцевих художників і музикантів, зокрема електронний гурт “Курс Валют”. З 3-х тисяч картин з усього світу комісія міжнародного фестивалю анімаційних фільмів в Ансі відібрала 40, і “Кохання” — одна з них. За всю історію найповажнішого фесту це перший український мультфільм, який потрапив у конкурсну програму. Для України — це значне досягнення, а для мультиплікатора — справжній прорив.

 Микита Лиськов — художник-мультиплікатор

(“Когда выделяют твой фильм, это как бы, ну, о нём все начинают говорить. Другие фестивали, которые чуть менее значимы, чем Анси, если ты к ним прислал и они посмотрят, что этот фильм был в Анси в конкурсе, то они обязательно возьмут уже к себе его и, ну, то-есть, он пойдёт-пойдёт дальше по другим фестивалям, по другим странам.”)

Мультфільм український, а отже і називатися він має суто по-українськи. Слово “кохання” якнайкраще підходить і за звучанням, і за автентичністю, і — за смислом, пояснює мультиплікатор.

Микита Лиськов — художник-мультиплікатор

(“То-есть, это не любовь — любить можно колбасу, например там, или любить ещё что-то. А «кохання» — это такое именно какое-то чувство, которое, ну, я не знаю, оно существует вот в Украине. Это такое слово и мне захотелось его использовать.”)

“Кохання” — фільм патріотичний, але не в класичному, нафталіновому розумінні. Він про сучасну Україну. В його центрі — Дніпро. Архітектура, спальні райони, графіті, вітрини, оголошення, самі дніпряни, у що вони одягнуті, занурені їх думки. І все це — через призму політичних подій довкола і чорний гумор. Микита сподівався, що його мультфільм зрозуміють українці, а от що він зачепить французів — ніяк не очікував.

Микита Лиськов — художник-мультиплікатор

(“Это вообще удивительно в принципе, потому что там юмор украинский и его, как бы, сложно понять. Но в тоже время я думал о том, что мы же любим фильмы Кустурицы, например, а мы там тоже мало чего, ну, не на 100% понимаем его своеобразный такой юмор, по-этому, наверное, это тоже сработало, наверное для них это выглядит экзотично немножко.”)

Микиті дуже подобається, що його творчість смішить глядачів. Це красномовний знак того, що мультфільм їм сподобався і він — запам’ятається. Проте чому саме сміх викликають його місцями депресивні твори, мультиплікатор може лише здогадуватись.

 Микита Лиськов — художник-мультиплікатор

(“Может быть из-за того, что реальность какая-то такая у нас фейковая, в основном, в Украине, то-есть какой-то обман идёт везде. А когда человеку говоришь просто правду, показываешь его на экране, он начинает смеяться сам с себя. Или может быть просто не хватает юмора, какого-то такого не серьёзного взгляда на жизнь, что-то какие-то в Украине все какие-то серьёзные.”)

Художник фанатіє від українського мультиплікатора Ігора Ковальова, який заснував студію “Пілот”. Мультфільми “Крила, Ноги та Хвости”, “Слідство ведуть колобки” — його роботи. Ще Микиті подобаються мульти естонського художника Прійта Пярна, який до речі товаришує із Ковальовим і в них — схожа стилістика.

 Микита Лиськов — художник-мультиплікатор

(“Восхищаюсь Игорем, немного с ним знаком — пересекался на фестивале в Киеве, общался с ним, ну, супер-профессионал. Прийт Пярн очень близок мне. У него очень много чёрного юмора. И вообще мне кажется Эстония, ну как-то, переживала те же этапы, что и Украина, какая-то социальность отразилась на анимации эстонской особенно.”)

Найскладніше — проявити свою індивідуальність, особливо українцям, які не звикли до цього, каже художник.

 Микита Лиськов — художник-мультиплікатор

(“Везде ценится в искусстве свободомыслие и оригинальность, твой взгляд на мир, твой голос. Всё остальное — техника — это всё вторичное. Самое сложное — это написать сценарий, сделать так, чтобы его поняли, сделать так, чтобы зацепило зрителя, отакое.”)

Прем’єра мультфільму “Кохання” відбудеться в Києві у квітні — на фестивалі KISFF – Kiev International Short-Film Festival.