Довіряй але перевіряй. Останнє вміння має бути притаманне не лише журналісту. Але йому – в першу чергу. Будь-які висловлювання будь-кого, новини чи підозрілі фотографії потребують перевірки. Або фактчекінгу. Проте навіть у найбільш досвідчених бувають випадки, коли щось пішло не так. У Міжнародний день перевірки даних Дніпро долучилося до святкування. Просвітницьку лекцію про те, як перевірити інформацію та не стати жертвою брехні чи маніпуляцій – провела Аліна Елєвтєрова. Подробиці та поради – далі у сюжеті.
Заповіді сучасної людини виглядають приблизно так: перевір – і тільки потім пошир це у себе в соцмережах. Дочитай до кінця – і тільки тоді лайкни. Але навіть це не завжди допоможе врятуватися від фейку. Від фейку на 100 відсотків захистить лише шапочка із фольги.
Аліна Елєвтєрова, керівниця служби новин “9 каналу”, лекторка: “Це, як метафора того, що стовідсоткової захищеності від фейків бути не може. Навіть якщо це дуже просунута людина, вона все одно може бодай щось, колись, одного разу репостнути. Головне, якщо ви колись, щось репостнули – алгоритм дій – визнати, що це фейк і написати про це”.
У березні 2014 року у медіапросторі з’являється проект “Стопфейк”. Його мета – перевірка і спростування перекрученої інформації і пропаганди, яка поширювалася у ЗМІ.
Вікторія Романюк: “За ці 5 років нам вдалося проаналізувати усі пропагандистські наративи російських ЗМІ. Побачити тенденції розповсюдження фейків як через онлайнові медіа, так і через класичні”.
Міжнародний день перевірки фактів відзначають 2 квітня. І якщо відзначають раз на рік, то перевіряти слід завжди.
Лєра Мальченко, журналістка: “У такий спосіб ми розвиваємо цю звичку – перевіряти, ми доводимо це до автоматизму. І тоді ми не будемо допускатися дрібних, але дуже прикрих помилок, як помилка у прізвищі героя. Для нас це може бути дрібниця, а для героя – ні. І це довіра нашої аудиторії”.
Спільно з командою “Вокс Юкрейн” редакторка і журналістка “9 каналу” організувала просвітницьку лекцію про те, що таке фейк, як від нього вберегтися та пояснила що таке фактчек.
Аліна Елєвтєрова, керівниця служби новин “9 каналу”, лекторка: “Фактчекінг – це перевірка фактів. Тобто, якщо якийсь політик сказав, що витратив якусь кількість грошей на якийсь проект, то перевірка цієї тези і є фактчекінг. Будь-яка теза потребує перевірки, особливо якщо вона сказана посадовою особою або якщо розповсюджується у ЗМІ”.
Журналістка Лєра Мальченко розповідає власну історію неприємних наслідків неперевіреної інформації. У 2015 році до неї звернувся латвієць, який служив у військових загонах ДНР, а згодом розчарувався, повернувся в Україну і шукав журналістів, щоб розповісти їм свою історію.
Лєра Мальченко, журналістка: “Ми з редактором довго перевіряли, які історії були надто емоційні, які його слова були лише припущеннями. Був вже текст, який ми були готові опублікувати. Але не було жодних фотографій. Були лише його слово і довіра до нього”.
Згодом герой інтерв’ю приніс фотографії, їх додали до тексту, матеріал вийшов. Але…
Лєра Мальченко, журналістка: “Я не зробила елементарного. Я не погуглила ці фото. Тому що він взяв ці фото з інтернету”.
Термін “фейкньюс” або “неправдиві новини” набрав популярності після того, як Трамп обійняв посаду президента в США.
Ресурс “Вокс чек” пропонує п’ять простих правил як уберегти себе від фейку і що робити аби перевірити інформацію.
