14 Січня 2021, 18:37

Недружнє місто: як почуваються у Дніпрі маломобільні та незрячі люди (ВІДЕО)

Маломобільні групи населення — це люди, для яких самостійне пересування містом, орієнтування в просторі, одержання послуги та необхідної інформації викликає труднощі. Серед них як люди з інвалідністю, так і потенційно взагалі будь-хто – вагітні жінки, малі діти та ті, хто їх супроводжує, літні люди, ті, хто отримав тимчасову травму, ті, хто хворіє і багато інших. Усі ці категорії людей потребують особливих умов для самостійного пересування. Тактильна плитка, пандуси, голосові вказівники та інші атрибути інклюзивного і дружнього до людей міста: чи достатньо їх в Дніпрі та чому інколи нічого не робити краще за “робити аби як”? Про це та інше у спеціальному репортажі Кирила Бережного.

 

https://www.youtube.com/watch?v=AEOcos5fIF4&feature=youtu.be&ab_channel=9-channel.com

Андрій Цвєтков – економіст за освітою, масажист за професією, активно займається спортом, бігає марафони, їздить на велосипеді, цікавиться електронікою. Його світ такий самий, як у звичайної сучасної людини, за єдиним виключенням –  він бачить навколишнє, як скупчення плям. Уже вдруге за нашим проханням Андрій тестує міський простір на доступність. Розпочали на лівому березі, біля палацу культури “Металург” – ідемо до спортзалу, який розташований в торговельному центрі, це звичний шлях чоловіка.  Десь за 150 метрів від закладу культури – перша рельєфна плитка . Вона вказує дорогу тим, хто її не бачить, тому і назвається “тифлоплиткою”.  Але веде вона в нашому випадку тільки вперед.

 

Андрій Цвєтков: “Как я узнаю куда мне идти – только диалог с людьми. А вообще, я могу здесь в зал добираться, этот участок я прохожу за минуту. Удобно”.

Далі шлях схожий аж до торговельного центру. Втім, де тут вхід? Дізнатися відповідь – привілей для зрячих.

 

Андрій Цвєтков: “Где написано, что здесь спортзал? Где отмечено, что хотя бы вход? Опять стою и отрабатываю навыки коммуникации с прохожими”.

Наступна локація – колони біля парку Шевченка. І ось тут плитка, каже Андрій, вкладена логічно. Хоч і не всюди.

 
Андрій Цвєтков: “Я думаю, если здесь поставить резиновые штучки, чтоб цепляться тросточкой”.
 

Вирішили перевірити і нову пішохідну зону на вулиці Яворницього. Тут, за словами Андрія, за першим враженням, усе добре. Однак виникли питання до певних дизайнерських рішень. Трохи інформації для розуміння: орієнтуватися на місцевості з вадами зору можна, в тому числі за допомогою спеціальної тростини. Головний орієнтир  – саме рельєф.

Повернемося до пішохідної зони. Тут окрім бруківки і тифлоплитки – впоперек ідуть гладенькі хвилі.

Куди ж заведе нашого героя зміна рельєфу, яку впровадили проектувальники пішохідної зони?

Варіант “А” – до кав’ярні

Варіант “В” – на проїжджу частину

Варіант “С” – до лави

Варінат “D” – в освітлювальний пристрій

Правильну відповідь обрали? Добре, друга спроба. Може тут вийде? Дивимось.

Андрій, як бачите, не вгадав жодного разу. Ідея з рельєфом тут сама по собі могла б стати вдалим рішенням для всіх. Але зараз хвилі ведуть або до освітлювальних приладів, або на будівництво, а подекуди – до лави.

 

Андрій Цвєтков: “Ну, это один из вариантов как сориентировать, сориентироваться на местности. Хочешь посидеть на солнышке – вот тебе дорожка”.

Далі – черговий перехід через дорогу. Тут нарешті все як треба – як мінімум тактильна плитка свою роботу виконує.

Андрій Цвєтков: “Здесь, откровенно, я эти пупырышки чувствую ботинками. Чем более явно – тем лучше”.

А от де плитка не тільки не виконує своє завдання, а навіть створює небезпеку – перехрестя проспекту  Поля – вулиці Титова. Тут, окрім короткої зеленої хвилі для пішоходів – рельєфний вказівник незрячу людину поведе просто на середину дороги.

Але закінчимо за вулицею Яворницького. Перейти дорогу ми змогли безпечно.  Повернутися, користуючись тифлоплиткою, – ні.

   
Андрій Цвєтков: “Когда машины стоят – это роскошно. Не весь мир же для меня построен. Нужно относиться к людям с пониманием”.
 

Розміченої зони для паркування на момент зйомок тут не було. А от можливість – була. Чи так задумано авторами – невідомо.

Рухаємося далі – до зупинки громадського транспорту. Щойно закінчується нова пішохідна зона – закінчуються і вказівники.

 
Андрій Цвєтков: “Оно не работает. Зона закончилась там, а началась здесь”.

Усі ці елементи та рішення щодо міської доступності можуть покращити пересування містом для всіх людей, впевнена Ольга Волкова, голова ГО “Центр соціальної адаптації людей з інвалідністю”. Відповідні нормативи прописані в ДБН, але їх часто ігнорують. Основна проблема: будь-які рішення з благоустрою — клаптикові, фрагментарні, системи немає. І тут питання не тільки окремо в тактильній плитці.

   

Ольга Волкова, голова Центр соціальної адаптації людей з інвалідністю, очільниця комітету благоустрою та ХКГ громради при міськраді Дніпра: “Мы объехали 33 ОТГ. Как всегда, нас встречают и говорят: “Инвалидов у нас нет”. Первое – это никому не надо. Вот там лежит цветочек, мучается. И когда отмучается и все вокруг отмучаются – и слава Богу. Вот это у нас такое отношение к людям с инвалидностью 1-х групп. А незрячие, начиная уже с детского возраста, уже в интернатах. Их не видят. И с интернатов они остаются в больших городах”.

Більше того, за словами Ольги Волкової, наразі в Дніпрі підрядники вимушені усувати  недоліки та робити елементи благоустрою, які не виконали одразу. Саме такий результат співпраці центру адаптації людей з інвалідністю та чиновників. Бачите помилки і маєте зауваження – Ольга Волкова радить звертатися до міськради.

Ольга Волкова, голова Центр соціальної адаптації людей з інвалідністю, очільниця комітету благоустрою та ХКГ громради при міськраді Дніпра: “Надо просто положить перпендикулярно плитку, чтоб она выводила людей на другую сторону. И вот мы только сейчас докричались, нас услышали подрядчики. Будут врезать эти направляющие. Они же не просто так. Они создают угрозу. Но опять же, мы пришли, а где письмо от УТОС, что неправильно положили плитку? Обязательно писать жалобу на мера, а там разберутся”.

Звернулися до міських чиновників і ми – дізнатися, за яким принципом упорядковують та планують доступний простір у Дніпрі. І тут маємо зауваження: до цього моменту частина сюжету була готова ще в грудні минулого року. Втім, без вагомого інгредієнта — коментаря відповідальних осіб. Перші запити з питаннями на ім’я керівника міста і голів департаментів ми надіслали ще 8 грудня. І вже за сталою традицією 2020  – чекали на відповідь. Не один тиждень нас завіряли – її чимдуж готують. В результаті, більше місяця пройшло – відповіді немає. Тож і цей фрагмент, даруйте, залишимо на ваш справедливий розсуд. Сподіваємося на запити звичайних людей реагуватимуть більш охоче.

А місцевий урбаніст, Руслан Ширінов, впевнений: доступний міський простір для усіх – неминуча тенденція. Рано чи пізно так буде і в Дніпрі.

Руслан Ширінов, урбаніст: “Є два фактори, які впливають на кінцевий результат – рівність рук і перевірка експертизою. Часто ці два фактори неретельно ставляться до своєї роботи. Тому виходить щось не дуже. Щодо Дніпра, то останні 2 роки міська влада декларує достатньо притомні пріоритети і звертає увагу на це, і є хороші рішення. Чому це не відбувається швидше – не знаю. Це хвороба зростання. Поступово буде краще. Є багато інструментів, які наразі невідомі проектантам, підрядникам, але які покращують ситуацію. І поступово, гадаю, – це неминучий процес”.

Рекомендації:
Національний Історичний музей Дніпра готує науковий альманах Muzeum

Національний Історичний музей імені Дмитра Яворницького  готує науковий альманах Muzeum Про це повідомлено на сторінці закладу у FB: Науковому альманаху

У прокат вийшов фільм “Евакуація”, створений у Дніпрі, про унікальну систему евакуації поранених бійців

Скільки триває евакуація пораненого від селища Піски Ясинуватського району Донецької області до шпиталю, скажімо, в Дніпрі? Автори документальної стрічки “Евакуація”

Знову локдаун: у Києві на три тижні вводять посильний карантин

На Дніпропетровщині 17 березня зафіксували 655 нових випадків захворюваності на Ковід-19. Найбільше захворіли саме у Дніпрі — це 268 людей.

На Дніпропетровщині вогняна стихія забрала життя пенсіонера

Жахлива пожежа забрала життя пенсіонера. Лихо сталося 18-го березня близько опівдні в Кривому Розі. Горів одноповерховий житловий будинок, що на

Культурний саботаж: у Дніпрі невідомі хулігани розмалювали фасад історичної будівлі

 Історична будівля на вулиці Барикадна,6 стала жертвою хуліганів. Напередодні невідомі розмалювали графіті фасад будинку, котрий побудували ще у середині дев'ятнадцятого

1 мільярд 345 мільйонів гривень виділила міськрада на підтримку громадського транспорту Дніпра

Ці гроші підуть на поліпшення умов перевезення пасажирів, на забезпечення безперебійної роботи та на компенсацію за перевезення пільговиків. Ця сума

Агента так званої ДНР затримали у Дніпрі. Він збирав дані про Збройні сили України

Агента так званої ДНР затримали у Дніпрі. За попередньою інформацією злочинець збирав розвідувальну інформацію про збройні сили України: склад, техніку

Рекомендації:
Національний Історичний музей Дніпра готує науковий альманах Muzeum

Національний Історичний музей імені Дмитра Яворницького  готує науковий альманах Muzeum Про це повідомлено на сторінці закладу у FB: Науковому альманаху

У прокат вийшов фільм “Евакуація”, створений у Дніпрі, про унікальну систему евакуації поранених бійців

Скільки триває евакуація пораненого від селища Піски Ясинуватського району Донецької області до шпиталю, скажімо, в Дніпрі? Автори документальної стрічки “Евакуація”

Знову локдаун: у Києві на три тижні вводять посильний карантин

На Дніпропетровщині 17 березня зафіксували 655 нових випадків захворюваності на Ковід-19. Найбільше захворіли саме у Дніпрі — це 268 людей.

На Дніпропетровщині вогняна стихія забрала життя пенсіонера

Жахлива пожежа забрала життя пенсіонера. Лихо сталося 18-го березня близько опівдні в Кривому Розі. Горів одноповерховий житловий будинок, що на

Культурний саботаж: у Дніпрі невідомі хулігани розмалювали фасад історичної будівлі

 Історична будівля на вулиці Барикадна,6 стала жертвою хуліганів. Напередодні невідомі розмалювали графіті фасад будинку, котрий побудували ще у середині дев'ятнадцятого

1 мільярд 345 мільйонів гривень виділила міськрада на підтримку громадського транспорту Дніпра

Ці гроші підуть на поліпшення умов перевезення пасажирів, на забезпечення безперебійної роботи та на компенсацію за перевезення пільговиків. Ця сума

Агента так званої ДНР затримали у Дніпрі. Він збирав дані про Збройні сили України

Агента так званої ДНР затримали у Дніпрі. За попередньою інформацією злочинець збирав розвідувальну інформацію про збройні сили України: склад, техніку