З обласної дитячої лікарні виписали 11-річного Костянтина Ніколенка, який за тиждень до Нового року потрапив під потяг. Це сталося вдень 22 грудня – він саме повертався додому. Традиційно обрав найкоротший шлях, від зупинки маршрутки до власного дому. Дорога пролягає повз колії, які не облаштовані переходом. Дитина не помітила поїзда, який рухався прямо на нього. Тоді хлопчика транспортували санавіацією в обласну дитячу клінічну лікарню з дуже складними травмами і у важкому стані. Лікарі утримувалися від прогнозів на майбутнє. Але 5 лютого Костя повернувся додому.
До журналістів Костя виходить разом із мамою. Соромиться камер і від того майже неговіркий. Емоцій і сліз не стримує пані Марина. З жахом згадує день, коли дізналася про трагедію. Втім, бере себе в руки і дякує всім, хто долучився до порятунку сина. Лікування було дорогим, а влітку жінка втратила чоловіка і відтоді сама виховує шістьох дітей.
Марина Ніколенко — мама Костянтина:
“Это чудо! Благодарим всех, кто нам помогал — молитвенно, финансово, поддерживали словом, звонили, благодарим врачей. Берегите себя, не спешите, секунда может обернуться…. Но не будем говорить об этом, все хорошо”.
У лікарні Костя провів понад півтора місяці. Два тижні був у реанімації, десять днів – у штучній комі на апараті ШВЛ. Переніс дві операції. Тоді медики не давали прогнозів — занадто складною і домінуючою була відкрита черепно-мозкова травма. Основний удар потягу прийшовся саме на голову дитині. Рятувала Костю одночасно ціла команда лікарів — реаніматологи, нейрохірурги, травматологи і реабілітологи.
Олексій Власов – головний лікар обласної дитячої клінічної лікарні:
“Очень важно именно в первые часы, в первые сутки правильная терапия на уровне отделения интенсивной терапии. Прогноз у этого ребенка, конечно, положительный. У него все будет хорошо в будущем. Он ходит своими ножкам, он опять пойдет учится дальше”.
Попереду, протягом року, на Костю чекають ще кілька підтримуючих реабілітацій. Вдома на нього зачекалася велика родина. Сам він мріє швидше піти на риболовлю.
“Скажи, вот тебя сегодня выписывают. Чего ты больше всего хочешь?” – “На рыбалку”, – “Через дорогу будешь железную ходить?” – “Не”.
Фонд, який допомагав рятувати хлопчика, здійснив ще одне його бажання. Є традиція у благодійників — стимулювати дітей до одужання.
Олександра Сова-Тимощенкова — засновниця благодійного фонду:
“Ребенок захотел палатку для рыбалки. Сегодня уже ее передали, чтобы он быстрее поправился и ходил на рыбалку в палатке”.
Отже, здоровий, усміхнений і з наметом Костя повернувся додому.
Авторка – Інна Шинкаренко
Камера – Ілля Ломовський
