Небезпечні флеш-моби, які іноді закінчуються фатально, онлайн цькування, від яких страждають підлітки та витік персональної інформації. Сучасні діти змалечку на “ти” з гаджетами. Там безмежна кількість цікавого та корисного контенту, проте, як і в реальному житті, небезпек також чимало. Нещодавно Україну приголомшила історія про двох дівчат з Боярки, що випили близько сорока таблеток та знепритомніли, буцімто копіюючи один з флешмобів у Тік-Ток: одна померла, інша — в реанімації. Як вберегти дитину від загроз, що ховаються за яскравим контентом соціальних мереж, та водночас як не нашкодити контролем —спеціальний репортаж Владислава Яценка.
Це — Олеся, їй 8 років. Вона вивчає англійську, ходить у театральний гурток та вчиться грати на фортепіано. Одного дня в її житті з’явився Тік-Ток — це стало частинкою дозвілля.
Олеся, користується Тік-Ток: “Дивлюся і розумію, що відірватися вже не можу. Коли мами нема дома, то можу і годину сидіти. Коли мама вдома, то кажу: “Ну мама, ще пару відео”.
Олеся каже: знаходить у Тік-Току чимало корисних роликів. Наприклад, косички заплела саме завдяки відео-порадам. Проте зустрічає й чимало негативного чи то малозмістовного контенту.
Олеся, користується Тік-Ток: “Чому самі нецікаві відео набирають купу лайків, переглядів, а ті відео, які цікаві і там є якась інформація, то дуже мало лайків та переглядів”.
Мама Олесі ділиться: важливо пояснювати дітям який контент є корисним, а на який не варто звертати увагу.
Олена Новікова, мама Олесі: “Намагаюся контролювати, але це не завжди виходить як по часу, так по контенту, який споживає моя дитина. Але я намагаюся, щоб дитина була в одній кімнаті зі мною, щоб я слухала що там відбувається. І вже достатньо нам такого: “Олеся!”
Нещодавно Україну приголомшила історія про двох дівчат з Боярки, що випили близько сорока таблеток, буцімто копіюючи один з флешмобів у Тік-Ток: одна померла, інша — в реанімації. Подібна історія сталася в Умані: 2 однокласниці наковталися пігулок і потрапили до лікарні. Час від часу з’являються подібні новини про наслідування негативних прикладів користувачів соцмереж та випробовування на собі чогось небезпечного, що веде до самогубства. Доводити такий вид правопорушення досить складно. Проте хто повинен нести відповідальність?
Іван Сокол, адвокат: “Статя 112 Кримінального кодексу, яка говорить про те, що за доведення до самогубства наступає кримінальна відповідальність. Інтернет-ресурс, який розмістив у себе на майданчику контент, що став поштовхом до самогубства. Одна з дівчат здійснила самогубство, інші мали спробу самогубства. Нести також відповідальність повинен блогер”.
Чи справді шкідливий контент може призвести до самогубства? Експерти кажуть: скоріше за все підлітки мали якісь глибші психологічні проблеми.
Аліна Елєвтєрова, експертка з інформаційної безпеки: “Якщо у дитини є такий, трохи розхитаний стан внаслідок внутрішніх переживань, або в неї є якісь конфлікти у сім’ї або у школі, або з друзями, то це може стати тригером до поведінки, яка веде до самоушкодження”.
Наталія Валовська, психологиня: “Коли ми сваримо дітей, то ми приділяємо цьому дуже багато часу та уваги – по хвилин 15-20 методично одне й теж повторюємо. А коли дізнатися що відбувається з дитиною, то тут ми обходимося думкою “все добре”.
З дітьми бажано розмовляти і про самооцінку. Вподобайки, коментарі, репости у соцмережах можуть піднімати настрій або ж навпаки — пригнічувати, якщо активність менша, ніж очікувалося. Для багатьох лайки працюють, наприклад, як схвалення зовнішності.
Наталія Валовська, психологиня: “Я думаю, що якщо у підлітка, у дитини із самоцінністю, самовизначенням все добре, то він не буде сильно перейматися цими лайками”.
Олеся, користується Тік-Ток: “Не подивилися, не поставили лайк — мене це не дуже засмутить”.
Олена Новікова, мама Олесі: “Я намагаюся сказати, що кожна людина, вона індивідуальна, вона має свої особливості. І немає однакових людей, тому йти за кимось не треба”.
У соціальних мережах можна натрапити на зловмисників, що хочуть скористатися інформацією про вас у власних цілях. Чого не варто публікувати у відкритий доступ? Відповідає Олеся.
Олеся, користується Тік-Ток: “Номер карток, номер телефону, інколи навіть обличчя, родичів, може свою адресу, де ти живеш, де ти вчишся”.
Аліна Елєвтєрова, експертка з інформаційної безпеки: “Не показувати геолокацію свого будинку, бажано не показувати номер школи де вона навчається або заклади, які вона часто відвідує сама, без супроводу батьків. Не показувати номер телефону особистий, особливо якщо на цей номер телефону прив’язані аккаунти в інших соціальних мережах”.
Усі герої нашого сюжету неодноразово повторили одну основну пораду — спілкуватися і робити це якомога частіше. Говорити з дітьми про інтернет, відповідно, і самим дізнаватися про безпеку в мережі більше, щоб у разі якихось сумнівів чи то небезпеки, діти звернулися саме по вашу підтримку.
Олена Новікова, мама Олесі: “Я вважаю, що моя дитина вже трошки розрізняє. Я завжди кажу: приходь до мене, якщо тобі щось впало в душу, запам’яталося, ти не знаєш як правильно. Приходь, ми по поличкам все розберемо і будемо знати що добре, а що погано”.
Автор – Владислав Яценко
Камера – Руслан Герасименко, Тарас Іванов, Олександр Наумов
