Тіло в мотлох, а серце тихо б’ється…Кулі та уламки розрізали його життя на “до” і “після”.
Генеральний директор лікарні Мечникова Сергій Риженко розповів вражаючу історію юнака, якого вдалося повернути до життя попри дуже тяжкі поранення.
Віталій вчився в Одесі, в ліцеї морського транспорту.
Мріяв про великі всесвітні подорожі.
Війна розбила його юнацькі мрії та поламала плани.
Десятки днів у реанімації Мечникова.
Бажання жити і говорити зробили свою справу.
Втративши нирку, він зберіг віру в життя та в майбутнє.
Йому в цьому допомагає медсестра Марина, їй 40, вона виховує сина 14 років.
-Віталій за цей час став їй навіть більше, ніж син.
Вона віддає йому все в робочий та неробочий час.
І життя Віталія знову набуло сенсу.
Він почав писати листи, говорити по телефону, не стаючи озлобленим і злим, вірячи в перемогу.
Медсестра Марина завжди поруч, допомагаючи їсти, пити та вставати, – поділився відомий лікар.
Юлія Олександрова
