Життя захисника обірвалося 9 грудня під час виконання ним бойового завдання біля Покровська на Донеччині. Воїну навіки залишилося 32 роки.
Максим народився 7 серпня 1992 року у Жовтих Водах. Повну загальну середню освіту здобув у СШ № 8, вищу – в НТУ «Дніпровська політехніка», отримав спеціальність «інженерна механіка».
Довгий час працював на ПП «Техмаш», останнє місце роботи – ТОВ «Тетра-Юг».
На захист України став у червні цього року. Служив у десантно-штурмових військах ЗСУ кулеметником.
Рідні Максима розповідають, що головною пристрастю його життя був футбол. Він приділяв йому весь свій час, навіть створив свою футбольну команду. Мав багато друзів, був товариським, вихованим, відповідальним, щирим та веселим хлопцем. Усі, хто товаришував із Максимом знали, що до нього завжди можна звернутися за порадою, підтримкою та допомогою. Та все ж на першому місці в нього була родина.
У захисника залишилися батьки Ольга Іванівна та Микола Володимирович, молодший брат Ігор та кохана дівчина Анна.
Із Максимом Бабієм попрощалися 16 грудня, біля пам’ятника Героям визвольної війни українського народу 1648-1654 років.
Щирі співчуття рідним! Вічна пам’ять та слава Герою!
Софія Світла
