Зібралися якось єврей, грузин, вірменин, росіянин і вирішили почитати вірші українською. Спробу уклали у таку собі відеоантологію і приурочили до Дня рідної мови. Це свято припадає на 21 лютого. Його ще називають Днем материнської мови. Тим самим у світі намагаються підтримати мовне та культурне різноманіття. Презентація та розмова з героями фільму «Говоримо українською-2» відбулася напередодні ввечері. Як це було – бачили мої колеги.
[embedyt] http://www.youtube.com/watch?v
Альберто Сільва – він з Анголи – каже: там, на батьківщині, мешкає у найбагатшому місті країни. У проекті «Говоримо українською» читав вірш Юрка Іздрика.
Альберто Сільва, учасник проекту “Говоримо українською”: “На окончании, да. На русском получается «и», а на украинском «ы». И мне было трудно. Но потом мне все объяснили”.
У Дніпрі Альберто навчатиметься ще півтора роки, далі планує повернутися до свого найбагатшого міста. Каже, скучив…
Альберто Сільва, учасник проекту “Говоримо українською”: “Конечно, соскучился, – мама папа, еда мамы. Родители и друзья там”.
Понад 15 років вчить українську і живе у Дніпрі татарин по татові, по мамі українець – Едгар Девлікамов.
Свого часу, каже, довелося жити у Середній Азії. Але народився в Україні і повернувся згодом сюди.
Едгар Девлікамов, імам Ісламського культурного центру у Дніпрі, учасник проекту “Говоримо українською”: “Я одразу захопився цим віршом. Він дуже глибоко розповідає яким чином повинна людина любити свою батьківщину”.
Для участі у проекті запросили десятьох представників різних національностей, серед них євреї, грузини, вірмени, росіяни, поляки та українці. І поезія різна – класична, сучасна та українські переклади іноземних віршів.
Наталя Гейман: “Жадана, Іздрика, Таїсію Наконечну, Тараса Шевченка, Ольгу Кобилянську. Деякі вірші люди обирали самі, деякі ми пропонували. Дивилися просто що заходить, а що ні”.
Проект «Говоримо українською-2» планують продовжувати. Цього разу його присвятили Дню рідної мови. Свято відзначається у всьому світі із 2000 року, оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення. Часто мови не передаються наступному поколінню і забуваються.
