Напевно, кожен знає що таке пил і що він — шкідливий. Проте справжня небезпека йде від пилу, який є невидимим людському оку — так званий дрібнодисперсний пил. 26-го лютого ініціативна група “Save Dnipro” провела воркшоп на цю тему і показала містянам як власноруч зібрати пристрій для вимірювання запиленості приміщень або просто — пиломір. Які для цього потрібні компоненти та їх вартість — дізнавалися наші журналісти.
Станіслав Пивонос — журналіст: «Живучи у місті, особливо промисловому, таку річ як пил — сприймаєш, як належне. Знайома картина, чи не так? І ми цим дихаємо. Проте найнебезпечнішим є те, що побачити ми не в силах».
Запиленість Дніпра давно турбувала учасників ініціативної групи “Save Dnipro”. Особливо — дрібнодисперсним пилом. Науковою мовою він позначається як ПМ — з англійської “зважені частинки”. Це може бути будь-що — від хімічних компонентів та металів до алергенів і мікроорганізмів. В залежності від діаметру, розрізняють два види частинок: ПМ 10 — менше 10 мікронів, та ПМ 2,5 — менше 2,5 мікронів. Щоб зрозуміти наскільки це мало — діаметр людської волосини 50-70 мікронів. Рішення проблеми із цим пилом шукали скрізь і таки знайшли. Близько двох років тому екоактивісти з німецького міста Штутгарт створили прилад, вартість якого досить бюджетна — 1100 гривень.
Павло Ткаченко — член ініціативної групи “Save Dnipro”: «Туда входит несколько сенсоров, которые можно купить на китайском магазине «АлиЭкспресс», и также бокс, состоящий из двух канализационных труб, которые доступны в любом ближайшем строительном магазине. И как результат, — человек смотрит инструкцию, покупает все необходимые вещи, смотрит в инструкцию, собирает прибор, включает его в розетку и данные попадают на мировую карту показателей».
За нормами Всесвітньої організації охорони здоров’я, допустима середня денна концентрація для ПМ 10 є 50 мікрограм на метр кубічний, а для ПМ 2,5 — 25 мікрограм на метр кубічний.
Павло Ткаченко — член ініціативної групи “Save Dnipro”: «Если они превышают в два-три раза, то не рекомендуется этим воздухом дышать, потому что если постоянно дышать, либо же надышаться, погулять в таком загрязнённом воздухе, то в каком-то промежутке времени — через день-два, через неделю — могут появится какие-то болезни, например бронхит там развиться, либо же там насморк, который провоцируется именно мелкодисперсной пылью в организм».
Цей пил глибоко осідає в легенях та накопичується на стінках судин разом із частками важких металів. Окрім запиленості, прилад фіксує температуру повітря, його вологість і тиск. Переглянути ці дані можна на спеціальному сайті, але пристрій має буде під’єднаний до інтернету через Вай-Фай. Спеціальне програмне забезпечення організатори вже встановили, а учасникам воркшопу залишається тільки зібрати пристрій.
Наталія Стулова — учасниця воркшопу: «Я ще ніколи не збирала електроніку такого типу. Я взагалі дуже мало збирала електроніку, крім комп’ютера — системного блока. Я живу на «Червоному камені» — це відразу за промзоною. В моїй квартирі все життя був пил, мені цікаво подивитись який він».
Сергій Горбань — учасник воркшопу: «Це наше здоров’я, наш комфорт. Хочеться, щоб місто було чистим, і для цього перший крок — це зрозуміти наскільки воно чисте».
Пиломір працює від USB-порту і споживає не більше за енергозберігальну лампочку. Строк його придатності — від 2-х до 7-ми років, в залежності від інтенсивності використання агрегату. Якщо вас зацікавив пристрій — звертайтеся до активістів групи “Save Dnipro” на їх сторінці у Фейсбук — вони допоможуть зібрати та налаштувати його.
Fdnjh — Станіслав Пивонос
Rfvthf — Руслан Герасименко
