Що ти бачиш, коли виходиш на вулицю, і що бачить вулиця, коли виходиш ти? Цими питаннями задався молодий художник з Дніпра Владислав Мельник. Відповідями на них стала його перша персональна виставка “Ребус на площині”, яка відкрилася 18 квітня в “Кімнаті”, що в галереї “Артсвіт”.
18 квітня для Владислава стало визначним — відбулося відкриття його першої персональної виставки. Хлопець малює два роки, власне, художньої освіти — не має, писати картини його навчили книжки про художників 20-го століття. В “Кімнаті” він представив 48 робіт. В їх семантичному центрі — соціум. Владу подобається за ним спостерігати і втілювати різні цікаві історії на полотнах. Однією з таких є триптих “Тваринні інстинкти”.
Владислав Мельник — художник: “Я знаком с девушкой, которая является тренером в дельфинарии, и мне хотелось как-то разделить две эти грани — человека и животного, и написать о том, что есть твоё внутреннее “Я”. Возможно, физическая оболочка человека является лишь каким-то его скрытным, но всё, что у него внутри – намного важнее”.
На триптиху реінкарнація дельфіна в людину зображена як переміщення в часі, що досить символічно: художник малював його три дні — по картині в день. Цього принципу Влад притримувався, наче режиму, завдяки чому прожитий день наповнюється сенсом, пояснює художник.
Владислав Мельник — художник: “Мне кажется, что картина является отражением дня. Возможно, ты и не запомнишь что произошло у тебя, когда в суете ты занимаешься какими-то своими бытовыми вещами. Но когда ты посмотришь на… даже на свою фотографию в каком-то объекте или с каким-то человеком, ты будешь от этого рад. Вот и я был просто рад из-за того, что я мог видеть, что я что-то сделал, я чего-то достиг для себя”.
Ще однією з митецьких практик стала обітниця мовчання. Протягом 3-х тижнів Влад не розмовляв — тільки слухав довкілля. Каже, в цьому шукав натхнення для своїх робіт.
Владислав Мельник — художник: “Мне кажется, что если бы многие люди меньше говорили и трепались о тех вещах, которые насущные и вроде как актуальные, но на самом деле забивают им голову сторонней информацией, которая им не нужна, они бы могли прогрессировать и расти во всех аспектах, какие-бы они не хотели затронуть. И любое, всё что ты хочешь, не знаю, этого можно достичь. Просто нужно немножко подумать какое-то время”.
Владу подобається грати з площиною, створювати на полотні певний пазл, єдину мозаїку — звідси і назва виставки. Іронічні сенси, зашифровані в геометричність — така експресивна ігрова форма дуже захопила відвідувачів.
Олексій Мінько — відвідувач: “Очень комфортная форма. Мне кажется, она более привычна теперь хоть какому-то насмотренному зрителю, чем даже абстракционизм”.
Марія Корнієнко — відвідувачка: “Мне нравится цветовая гамма. С другой стороны – что-то… вот эти нотки примитивизма, и в принципе такие отсылки к городской жизни чем-то напоминают что-то, наверное, как видение снов”.
Михайло Коцман — відвідувач: “Мне очень нравится, потому что большая насыщенность в этой выставке, много работ и вообще – обожаю что-то такое новенькое и интересное, необычное”.
Марта Турлакова — відвідувачка: “Это просто какой-то фурор, потому что здесь никогда не было, во-первых, такого количества картин, во-вторых, такого количества красок. И сам по себе художник рассматривает столько тем… Например, – политическая, которая сейчас прям дико актуальная в Украине, экономическая. И при общении с ним очень интересно узнавать что он сам вкладывает, потому что в каждой картине есть символизм”.
Оцінити глибину полотен можна до 4 травня в “Кімнаті”, яка знаходиться в галереї “Артсвіт”. Вхід — вільний.





