Мистецтво — як спосіб благоустрою: на подвір’ї 71-ї школи Дніпра з’явився корисний арт-об’єкт — кубик Рубика. Скульптура стала саркофагом для виходу системи вентиляції старого бомбосховища. Таке яскраве рішення запропонували архітектори школи сучасного образотворчого мистецтва та дизайну імені Сідура. До створення куба долучилися й самі учні.
Кубик Рубика на подвір’ї 71-ї школи Дніпра — віднедавна, його разом створювали архітектори школи сучасного образотворчого мистецтва та дизайну імені Сідура. Вирішили: арт-об’єкт має бути простим і впізнаваним.
Яна Куницька — директорка школи сучасного образотворчого мистецтва та дизайну ім. Сідура: «Кубик Рубика, він поєднує в собі, по-перше, так — яскравість, таку асоціацію з дитинством, але це ще і інтелект насправді. Це те, що допомагає розвиватися».
Арт-об’єкт — не лише оригінальна прикраса. На місці арт-об’єкта довго була занедбана вентиляція бомбосховища. Тож передусім її треба було закрити , щоб убезпечити дітей.
Надія Отряжа — скульпторка, кураторка проекту: «Це була перша задача. Потім ми закривали вентиляцію, яка з бомбосховища йде, тобто там є отвори для вентиляції — функціонал. Ну і плюс до того, щоб дітям було цікаво дивитися, питати: “А що це таке, а як воно зроблено?” І просто, щоб вони туди не завалилися, в цю вентиляцію, і щоб це було якось цікаво зроблено».
До створення скульптури долучилися і учні цієї школи, їхня участь прискорила народження «кубика». Самотужки таку кількість плитки випалювали б десь пів року, з помічниками впоралися за два місяці. Це була дуже класна колаборація, згадують куратори проекту.
Яна Куницька — директорка школи сучасного образотворчого мистецтва та дизайну ім. Сідура: «Вони мали змогу приходити до майстерні Надії — у нас у школу. Вони розписували ці плиточки, вони бачили як це витворюється, вони мали змогу побачити як взагалі весь цей процес виходить, і вони долучилися».
Учні 71-ї дуже пишаються своїм кубом, а першачки — просто не можуть від нього відірватися.
Ліана Куриленко: «Ти виходиш сюди після уроків і бачиш цю красу, що діти старалися — і це дуже круто, мені так кажеться».
Аліса Лагута: «Така гарна можливість залишити щось після себе, даже після випуску. Щоб інші маленькі дітки могли на це дивитися, розповідати своїм батькам та друзям».
Соня Вовчук: «Мне очень понравилось, и я даже хочу пойти теперь в художественную школу — рисовать на плиточках».
З кожного малюнка учні зробили по дві копії — на згадку.
Марія Швець: «Я намалювала котика, тому що я люблю котиків. Вони такі милі, пухнасті. Він дуже уміротворьонний, любить поїсти. Думаю, це видно, бо він такий кругленький. У мене дома теж є маленький котик».
Артем Красников : «Я намалював лимон», — ”Чому?” — «Він красивий — він жовтий та чорний. Я люблю лимони».
Автор — Станіслав Пивонос
Камера — Олександр Наумов
